- зігнутися
- [з'ігну/тиес'а]
з'ігну/с'а, з'і/гнеис':а/ з'ігне/с':а, з'і/гнеиц':а/з'ігне/ц':а, з'і/гнеимо/с'а, з'і/гнеитеис'а/з'ігнеите/с'а, з'і/гну/ц':а; нак. з'ігни/с'а, з'ігн'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
гнутися — I 1) (набирати зігнутої форми), згинатися, зігнутися; вигинатися, вигнутися (набирати заокругленої форми) 2) (підкорятися чиїйсь волі; виражати покірність), запобігати, підлещуватися, стелитися (листом), догоджати, коритися, підкорятися II ▶ див … Словник синонімів української мови
гнутися — гну/ся, гне/шся, недок. 1) Набирати зігнутої, дугоподібної форми; згинатися. || Згинати, нахиляти свою верхню частину. || Прогинатися під дією ваги; вгинатися. 2) Мати властивість згинатися. 3) перен. Підкорятися кому небудь, чиїйсь волі. ||… … Український тлумачний словник
гнутися — [гну/тиес а] гну/с а, гне/с :а, гне/ц :а, гнеимо/ся, гнеите/с а, гну/ц :а; нак. гни/с а, гні/ц :а … Орфоепічний словник української мови
гнутися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ввігнутися — див. вгинатися I … Український тлумачний словник
відігнутися — див. відгинатися … Український тлумачний словник
зігнутися — див. згинатися … Український тлумачний словник
пігнутися — ну/ся, не/шся, док., діал. Погнутися … Український тлумачний словник
підігнутися — див. підгинатися … Український тлумачний словник
розігнутися — див. розгинатися … Український тлумачний словник